У рамках святкування Дня міста 9–11 травня столиця Прикарпаття вже традиційно приймала міжнародних представників ковальського мистецтва. ХІІ міжнародний фестиваль "Свято ковалів" зібрав в Івано-Франківську понад сто майстрів художнього ковальства з багатьох областей України, а також з Естонії, Італії, Росії, Білорусі, Нідерландів, Франції, Туреччини.
.
У фортечній галереї "Бастіон" розгорнули імпровізовану кузню, ковалі демонструють свою працю і художні вироби, дають майстер-класи, пише Радіо Свобода.
.
Попри побоювання організаторів, що через ситуацію в Криму та східних областях і поради деяких держав до співвітчизників утриматися від поїздок на Україну багато хто побоїться їхати на Прикарпаття, відомий у Східній Європі ковальський фест таки відбувся, хоча і при меншій чисельності. Із Санкт-Петербурга приїхала ковальська команда, яка підтримала рух проти війни з Україною.
.
Тільки два українські міста – Івано-Франківськ та Донецьк є членами Європейської асоціації ковальських міст. Та з Донецька зміг приїхати лише Сергій Каспрук. Каже, що сів на поїзд, а його колег просто не пропустили б через блокпости, бо у ковалів багато знарядь праці, які хтось вважав би зброєю.
.
За традицією, ковалі спільно виготовили ковану композицію, яку залишили в дарунок місту. Цьогоріч її тема – "Єднання".
.
За словами голови громадської організації "Свято ковалів" Сергія Полуботька, ковалі виконали скоби, які "з’єднують чотири сторони світу, чотири пори року своєю любов’ю і дружбою".
.
"Ця тема сьогодні набуває особливої актуальності. Основою композиції є хрест, який видно з усіх боків: і зверху хрест, і справа чи зліва, який символізує перетин людської душі між земним і небесним", – сказав Сергій Полуботько.
.
Проходив також пленер "Позитив", окремі виставки "Орнаментальне ковальство" та студентська "Ковальське сузір’я", працювала і студентська майстерня.
.
Традиційно було названо господаря "Свята ковалів-2014". Символ влади – робочий фартух коваля передано власнику кухні-музею з Надвірни Михайлу Балабану.
. .
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.