Розпочалося дійство поруч мистецьки відтвореної сторожової вежі, яка збудована на зразок фортифікаційних оборонних споруд княжої доби, але має сучасне призначення – демонструвати минуле і заохочувати мандрівників до відвідування скансену.

.

.

«…Покоління за поколінням, впродовж років і віків творили, мріяли, будували брами від ворогів. З часом відходили, їм на зміну приходили інші. Так будувався спільний храм, ім’я якому – Галич.

.

Сьогодні ми - обереги минулого й майбутнього стольного Галича…» - такими словами ведучі Ярослав Поташник та Іванна Сорочинська розпочали дійство. Саме тут гостей фестивалю очікувала одна з цікавих несподіванок – актори молодіжного театру «ЛюбАрт» (м. Калуш) відтворили дійство під назвою «П’ятий елемент», під час якого показали перед присутніми боротьбу між добром і злом. Під час свого сценічного виступу вони відкрили глядачам нові мистецькі об’єкти Заповідника – фахово вирізьблені з дерева силуети визначних діячів минулого Галицького-Волинського князівства: співця Митуси, скульптора Авдія та ін.

.

Тепер ці скульптури постійно прикрашатимуть територію музею і зацікавлюватимуть відвідувачів історією далекого минулого. Побачили гості свята й короля Данила Галицького, який зустрічав їх поруч вежі.

.

«Відчиняйте гостям браму! Нехай буде свято в душі у всіх!» - брама відчинилася і гості фестивалю потрапили у внутрішнє подвір’я скансену, який на той час уже жив власним життям – на зразок давньоруської столиці.

.

На основних «вулицях» свої вироби демонстрували народні майстри – тут можна було побачити гончарні вироби, жіночі прикраси різних регіонів Прикарпаття, цікавинки з соломи. Поруч варили куліш, смакували медом і наливкою, вчилися стріляли з лука. Всі зацікавлені могли відвідати бойківську хату або гуцульську гражду, приміщення кузні чи старої школи і прослухати цікаву розповідь з минулого даної споруди.

.

Після спільного Богослужіння, яке відбулося в автентичному храмі Святої Трійці, розпочалася офіційна частина фестивалю.

.

На сцену було запрошено почесних гостей фестивалю - територіального представника з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України Лідію Максимяк, заступника начальника управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації Василя Тимківа, голову Галицької райдержадміністрації Григорія Івасишина, голову Галицької районної ради Петра Стрембіцького, генерального директора-наукового керівника Національного заповідника «Давній Галич» Олександра Береговського, голову оргкомітету фестивалю «Галицька брама» Семена Побуцького, поета і перекладача, культуролога, державного і громадського діяча Романа Лубківського, голову ІФО ВУТ «Просвіта» Степана Волковецького, відомого фотомитця Василя Пилип’юка. Кожен з них щиро вітав проведення фестивалю у своїх виступах і привітаннях.

.

Заступник начальника управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Василь Тимків акцентував на важливості промоційної складової фестивалю і побажав заходу розвиватися.

.

Голова Галицької райдержадміністрації Григорій Івасишин висловив впевненість у необхідності фестивалю на території Галицького району і подякував музейним працівникам за збереження культурної спадщини українського народу, а голова Галицької районної ради Петро Стрембіцький запевнив присутніх у тому, що депутатський корпус районної ради докладе максимум зусиль для закладення в майбутньому в бюджеті району коштів на проведення фестивалю «Галицька брама» та підтримку музейних закладів Галицького району.

.

З нагоди проведення музейно-етнографічного фестивалю «Галицька брама» грамотами було відзначено кращих музейних працівників, які працюють в структурі музейних закладів Національного заповідника «Давній Галич» та Галицького району.

.

Голова Івано-Франківської ОО ВУТ «Просвіта» за визначну роботу на ниві збереження культурної спадщини, небайдужу громадську позицію вручив найвищу просвітянську нагороду – медаль «Будівничий України» генеральному директору – науковому керівнику НЗ «Давній Галич» Олександру Береговському.

.

Цікавою була концертна частина фестивалю. Кожен виступ виблискував перлинами народної творчості та самобутності. Перед присутніми виступили близько тридцяти виконавців та художніх колективів.

.

ІІІ музейно-етнографічний фестиваль «Галицька брама» відбувся. Негода не відлякала організаторів, учасників та гостей заходу.

.

З кожним роком рівень фестивалю стає все вищим, програмні заходи цікавішими та сучаснішими – а це запорука того, що в наступному році ми знову зустрінемося на території давньої столиці Галицько-Волинського князівства, у Музеї народної архітектури та побуту Прикарпаття.

Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії

..

.

.

Ліхтарі Галицькі