До попереднього Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО включили 15 об’єктів від України. За інформацією Державної служби з питань національної культурної спадщини, серед них історичні центри Чернігова та Одеси, культурний ландшафт каньйону міста Кам’янець-Подільський, руїни античного міста Херсонес, Канівський природний заповідник та «Могила Тараса Шевченка», Національний степовий біосферний заповідник «Асканія-Нова», дендрологічний парк «Софіївка», Бахчисарайський ханський палац, археологічний комплекс «Кам’яна могила», Миколаївська астрономічна обсерваторія, комплекс пам’яток Судацької фортеці, Резиденція Буковинських митрополитів, астрономічні обсерваторії України, Кирилівська та Андріївська церкви у Києві та дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі.
Найбільші шанси мають Резиденція митрополитів Буковини, відомий для мешканців Чернівців як комплекс Чернівецького національного університету імені Федьковича, та транскордонний проект, спільний для України та Польщі – дерев’яні церкви українських і польських Карпат, 8 церков по український бік кордону і 8 — по польський.
Серед цих церков є дві прикарпатські: церква Святого Духа в Рогатині та гуцульська у Нижньому Вербіжі Коломийського району. Наразі до основного Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО від України входять чотири об’єкти: собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська лавра, ансамбль історичного центру Львова, геодезична дуга Струве та букові праліси Карпат.
ОДТРК
